Путешествие на станцию им. Т.Г.Шевченко

Сценарий мероприятия,

посвящённого 199-летию со дня рождения Т.Г. Шевченко.

Подготовила учитель русского языка и литературы МОАУ «Лицей № 7»

г. Оренбурга Колбасина Татьяна Николаевна.
Цель: Познакомить с творчеством Тараса Шевченко - выдающегося украинского поэта, прозаика, драматурга, художника, политического и общественного деятеля.

Задачи:

1.Привлечь внимание к творчеству Т.Г. Шевченко, чей юбилей отмечается в 2014 году.

2.Включить учащихся в мероприятия «Шевченковский март», объявленные в городе Оренбурге.

3.Воспитание уважения и любви к культуре одного из братских славянских народов.

Оборудование: компьютер, оснащённый программой POWER POINT, мультимедийный проектор, экран, презентации, видеофильм, песни на стихи Т.Г.Шевченко.

Вступление . Просмотр уникального собрания картин Т.Шевченко на фоне стихов Т.Шевченко в исполнении Нины Матвиенко и Кубанского казачьего хора (video.mail.ru)
I .Станция математическая

Ответить на вопросы

1. 
   В каком году родился Т.Г. Шевченко, если в 2013 году ему исполняется 199 лет? (1814 г.)
2. 
   В каком умер Т.Г. Шевченко, если известно, что он прожил 47 лет? (1861 г.)
3. 
   Назвать день рождения Т.Шевченко по старому стилю, если известно, что по новому стилю его день рождения отмечается 9 марта. (25 февраля)

II. Станция энциклопедическая .
Прочтите справку из энциклопедии о Т.Г.Шевченко.

«Тара́с Григо́рьевич Шевче́нко (укр. Тара́с Григо́рович Шевче́нко; 25 февраля (9 марта) 1814, село Моринцы, Киевская губерния (ныне Черкасская область) - 26 февраля (10 марта) 1861, Санкт-Петербург) - украинский и русский поэт, прозаик, художник, этнограф.

Академик российской Императорской Академии художеств (1860).

Литературное наследие Шевченко, центральную роль в котором играет поэзия, в частности сборник «Кобзарь», считается основой современной украинской литературы и во многом литературного украинского языка.

Бо́льшая часть прозы Шевченко (повести, дневник, многие письма), а также некоторые стихотворения написаны на русском языке , в связи с чем многие исследователи относят творчество Шевченко, помимо украинской, также и к русской литературе».

Звучит песня на стихи Т. Шевченко «Думка».

III. Станция историческая .

«Знаешь ли ты, что…»

Тарас Григорьевич Шевченко родился в семье крепостного крестьянина. Рано осиротел; был пастухом, батраком у попа, с 14 лет "казачком" у своего помещика П. В. Энгельгардта. Грамоте учился у сельского дьячка. С 1829 жил с помещиком в г. Вильнюсе, а с его переездом в Петербург (начало 1831) был отдан (в 1833) в обучение к "разных живописных дел цеховому мастеру" Ширяеву. Весной 1838 года при поддержке К. Брюллова, В. Жуковского, О. Венецианова, М. Вельгорського, Е. Гребенки, И. Сошенка и других Шевченко выкупили из крепостничества.

IV .Станция «Внимание! Ещё раз внимание!»
1.В какой семье родился Тарас Григорьевич Шевченко?

2.Продолжи: «Тарас Григорьевич Шевченко рано осиротел, он был пастухом, батраком…» У кого? (у попа)

1. 
   Со скольких лет он был «казачком» у своего помещика П. В. Энгельгардта?
2. 
   У кого учился грамоте Тарас Шевченко?
3. 
   С какого года жил Тарас Шевченко в Вильнюсе?
4. 
   Когда Тарас Шевченко переехал в Петербург?
5. 
   В каком городе и когда Тарас Шевченко был отдан в обучение к "разных живописных дел цеховому мастеру" Ширяеву?
6. 
   В каком году Тарас Шевченко был выкуплен из крепостной неволи?

V .Станция «Верю -не верю»
1.Веришь ли ты, что Т.Шевченко, в прошлом пастух и батрак, …

А) мог поступить в Академию искусств?

Б) мог окончить Академию искусств? (1844 год)

В) Т. Шевченко утвержден на должность преподавателя рисования Киевского университета? (в феврале 1847 года)

Г) Т.Шевченко арестован и сослан в Орскую крепость Оренбургского отдельного корпуса? (24 марта 1847 г. за участие в деятельности Кирилло-Мефодиевского общества и за антисамодержавные поэзии сослан в Оренбургский край с царской резолюцией о запрете писать и рисовать.)

VI. Станция лексическая
1.Кто такой кобзарь? (Кобзарь - украинский народный певец, аккомпанирующий себе на кобзе. Кобзари выражали в своих произведениях социальные чаяния трудового народа, в первую очередь крестьянства. Они воспевали в думах и песнях героев народной борьбы с иноземными захватчиками. Высокого расцвета искусство К. достигло в 16-17 вв. В 19-20 вв. известность получили: Андрей Шут (умер 1873), Остап Вересай (около 1803-90), Иван Крюковский (1820-1885), Федор Холодный (1832-1902), Михаил Кравченко (1858-1917) и др.

Большая советская энциклопедия. - М.: Советская энциклопедия. 1969-1978. 2.Назовите синонимы к слову кобзарь. (Синонимы: бандурист, музыкант, певец)

VII. Станция литературная.
1.Прослушайте стихотворение Т.Г.Шевченко. (На фоне слайдов с портретами кобзаря, видеофильма о Т.Шевченко)

Как бы вы назвали это стихотворение? (Тарас Шевченко. Завещание (1845)

Как умру, похороните На Украйне милой, Посреди широкой степи Выройте могилу, Чтоб лежать мне на кургане, Над рекой могучей, Чтобы слышать, как бушует Старый Днепр под кручей. И когда с полей Украйны Кровь врагов постылых Понесет он… вот тогда я Встану из могилы - Подымусь я и достигну Божьего порога, Помолюся… А покуда Я не знаю бога. Схороните и вставайте, Цепи разорвите, Злою вражескою кровью Волю окропите. И меня в семье великой, В семье вольной, новой, Не забудьте - помяните Добрым тихим словом.

Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отоді я І лани і гори - Все покину і полину До самого Бога Молитися… а до того Я не знаю Бога. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров"ю Волю окропіте. І мене в сім"ї великій, В сім"ї вольній, новій, Не забудьте пом"янути Незлим тихим словом. (укр.)

VIII .Станция «Память»
(С демонстрацией слайдов, на фоне песня на стихи Т. Шевченко "Садок вишневий коло хати»)

Названы в честь Т.Шевченко:

Национальный университет в Киеве (напротив центрального корпуса университета - в парке, также носящем имя Тараса Шевченко, находится памятник поэту-кобзарю).

Бульвар в Киеве, являющийся одним из центральных проспектов столицы Украины.

Набережная в Москве.

Луганский педагогический университет.

Приднестровский государственный университет в Тирасполе.

Государственный академический театр оперы и балета им. Т. Г. Шевченко в Киеве.

Волынский областной украинский музыкально-драматический театр имени Т. Г. Шевченко.

В СССР имя было присвоено Днепропетровскому областному украинскому музыкально-драматическому театру.

Его именем названы улицы во многих городах Украины, России и других стран (например, в Тбилиси, Вильнюсе).

Его именем также названы площади в Киеве, Санкт-Петербурге, Лондоне и в Нью-Йорке.

С 1924 года казахский город Форт Александровский носит название Форт-Шевченко, а с 1964 по 1991 годы город Актау назывался «Шевченко».

Среди местных жителей Мангистауской области Казахстана, где был Т. Г. Шевченко, имя Тарас считается распространенным.

Мемориальные доски

Мемориальная таблица на доме по улице Замковой (ныне Пилес, 10) в Вильнюсе, в котором Шевченко жил в 1829-1830 годах

Мемориальная таблица на здании исторического факультета Вильнюсского университета

Мемориальная доска в г. Соль-Илецк Оренбургская область

Изображения на деньгах

На 50 приднестровских рублях, 2000 год

На 50 приднестровских рублях, 2007 год

На ста гривнах, 1996 год

На ста гривнах, 2005 год

Юбилейный рубль СССР, 1989 год: 175 лет со дня рождения

Памятная золотая монета Украины

Изображения в филателии

Почтово-благотворительная марка Украинской ССР (1923 год): Тарас Шевченко Марка Подпольной почты Украины, 80-летие Научного общества имени Тараса Шевченко, 1953 год

Почтовая марка Украины, 1994 год

Почтовая марка Украины, 1997 год: 4-я национальная филателистическая выставка

Почтовая марка Украины, 2001 год

Почтовая марка СССР, 1939 год

Почтовая марка СССР, 1954 год: памятник в Харькове

Почтовая марка СССР, 1954 год: памятник в Каневе

Почтовая марка СССР, 1957 год

Почтовая марка СССР, 1961 год: памятник в Харькове

Почтовые марки СССР, 1964 год, 1989 год

Памятники Тарасу Шевченко

Памятники Шевченко имеются во многих городах мира, как в большинстве городов Украины, так и во многих городах за её пределами (Россия, Франция, Канада и другие страны).

Киновоплощения

Амвросий Бучма - «Тарас Шевченко» (1926)

Николай Надемский - «Прометей» (1936)

Сергей Бондарчук - «Тарас Шевченко» (1951)

Иван Миколайчук - «Сон (укр.) русск.» (1964)

и размещение баннера -ОБЯЗАТЕЛЬНО!!!

Мельник Н.І.

Вчитель початкових класів СЗШ №2

м. Марганця

„Конспект інтегрованого уроку”

Мета:

навчальна - доповнити, ;розширити;знання;учнів;про Шевченка -поета, Шевченка - художника; вчити працювати с художньою літературою, порівнювати, співставляти, виділяти головне, ;робити висновки;

розвиваюча - ;розвивати спостережливість, вміння передавати;на малюнку своє бачення твору; вміння виконувати короткотермінові завдання на основі асоціацій;

;виховна - ;виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам;залишив;Тарас Григорович Шевченко.

Обладнання: портрет;Тараса Шевченка, ;твори;поета, ;картини; грамзапис вірша - пісні " Реве та стогне Дніпр широкий", схематична карта України, ;мікрофон, ;;скрипка, фарби, свічка, папір

Тип уроку: інтегрований, з поєднанням позакласного читання, музики та образотворчого мистецтва.

Хід уроку.

/. ;;;;;;;;Організаційний момент.

Підготування учнів та робочих місць до уроку,

Перевірка наявності учнів.

//. Актуалізація знань та чуттєвого досвіду учнів.

Діти, сьогодні у нас незвичайний урок, ми дізнаємося багато нового і цікавого про одну дуже талановиту, незвичайну людину, яка залишила незабутній слід в історії української літератури. А про кого саме йтиме річ, ви дізнаєтесь із інсценівки.

Оксана: ;;Чом же плачеш ти? Ох, дурненький Тарасе, давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже, кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх ти співаєш, ще й, кажуть малюєш. ;От виростеш і будеш;малярем. ;;Еге ж?

;Тарасик: Еге ж, малярем.

;Оксана". І розмалюєш нашу хату?

Тарасик: Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. ;;Ні, я не ледащо!

Я буду, буду таки малярем!

Оксана: Авжеж, будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий - вони ж питочки хочуть.

Ш.Повідомлення теми уроку.

Кого в образі цього маленького хлопчика ви впізнали?

Так, мова піде про Т. Г. Шевченка.

ІУ.Повідомлення завдань уроку:

Наше завдання: продовжити творчу спадщину поета, а ще дослідити, чи здійснилася заповітна мрія хлопчика - Тарасика?

Яка ж його заповітна мрія?

А навіщо це нам знати?

(відповіді дітей)

V. Узагальнення вивченого матеріалу з позакласного читання.

А ще Шевченка називають Кобзарем. Кого раніше називали кобзарями? (відповіді дітей)

Так, раніше називали кобзарями мудрих дідусів, що ходили від села до села, грали на кобзі, правдиво розповідали людям про життя на Україні. Це, переважно були пісні сумного характеру.

Чому Шевченка називають Кобзарем?

1.;;;;;;Довести за творами поета, що Шевченко правдиво розповідав про життя за часів кріпаччини.

" Якби ви знали паничі".

III та IV групи - ;;;;" Мені тринадцятий минуло".

V група;- ;;;;"Сон".

Аналітична група - слідкує за відповідями та доповнює при необхідності.

б). Правила роботи в групах.

коли хтось говорить, всі слухають і не перебивають; намагатися обговорити всі ідеї, думки.

в). Хід обговорення.

перевірка роботи в групах - виступ доповідача; доповнення, якщо є, аналітичної групи; запис основних рис творів.

г). Підведення підсумків обговорення.

;;;;;;;Так як жилося за часів кріпаччини людям?

;;;;;;;А самому Шевченку?

;;;;;;;А як розповідав поет про природу? Доведіть це за допомогою твору.

2.;;;;;;Довести за творами поета, що Шевченко розповідав про природу.

Творчі завдання кожна група учнів обирає самостійно.

а). Хід обговорення.

перевірка роботи в групах - виступ доповідача; доповнення, якщо є, аналітичної групи; запис основних рис творів; оцінювання роботи.

VI. Підведення підсумків уроку з позакласного читання.

;;Шевченка називали Кобзарем, бо він правдиво і мудро розповідав про ті страждання, яких сам зазнав, та люди, які тоді жили. Але він з великою любов"ю оспівував природу рідного краю, її чарівність, неповторність. В ті жахливі часи, зазнаючи величезних страждань, хлопчик ріс допитливим і розумним, працьовитим і уважним. А мрія стати художником ніколи не залишала Тарасика. Але були у нього і інші мрії. А які саме дізнаємося з уривку твору Оксани Іваненко "Біла ніч".

БІЛА НІЧ

Як добре, що в Петербурзі білі ночі!

;;Хлопці, зморені денною працею, ще не сплять. Зовсім тихо на хазяйській половині. Тільки Тарас ніяк не може заснути в своєму кутку.

;;У крихітне віконце на горище пробивається світло. Видно як удень. Це петербурзька біла ніч. Тарас не може заснути. Та він не хоче зараз спати. Голова його повна думок і мрій. Це його єдиний вільний час, він може думати, про що хоче. Зараз так видно, він може робити, що хоче.

;;Тарас пройшов садом і повернувся в алею статуй. Яка тиша, який спокій зараз у цьому саду! Ніхто й ніщо не заважає, він може віддатися своїй улюбленій справі. Тарас виймає папір і починає перемальовувати статуї. Але всі почуття, думки, мрії збудженні прогулянкою. Про що міг думати Тарас? Ех! Якби можна було заспівати! Заспівати рідну пісню, яку співали рідні сестри, мати, старий дід там, на далекій Україні. Йому дуже захотілося заспівати так, як колись співав він сам, блукаючи ярами, степами, над синім Дніпром. Цього, звичайно, не можна робити. Але в голові линуть ці пісні, з якимось новими, своїми словами, і замість того, щоб малювати, як збирався, на рисувальному папері він записує свої пісні.

;;Перед очима линуть широкі степи, зелені гаї і діброви, рідний Дніпро, то такий ласкавий привітний у літні ясні дні, з тихими вербами, що схиляються над ним, то непокірний, ревучий та могутній.

;;;;Реве та стогне Дніпр широкий,Сердитий вітерзавива,

Додолу верби гне високі, Горами хвилі підійма...

;;;Біжать рядки за рядками. Легко, без напруження,Тарас пише рідною своєю мовою, якою розмовляв на селі з батьком, братами, сестрами, якою розказував дід свої нескінченні оповідання, Якою рідна ненька співала пісні над убогою колискою. Він перечитує, і самому дивно, що виходить так складно, так просто і гарно, і він усміхається щасливо, розгубленою посмішкою. ;;;;Як же це добре, що в Петербурзі білі ночі!

VII. Актуалізація знань та чуттєвого досвіду учнів.

Про що мріяв Шевченко в літньому саду?

Так, мріяв малювати, співати, а створив чудовий твір, в якому так точно передав характер наймогутнішої річки України - Дніпра. А ми спробуємо втілити мрію Тарасика.

VIII. Повідомлення завдань уроку з;малювання:

Сьогодні в своїх малюнках спробуємо передати силу і могутність Дніпра, його непокірність.

IX. ;;;;;;Узагальнення вивченого матеріалу з музики та малювання.

» ;;;Краще зрозуміти цей твір нам допоможе музика.

а). Прослухування грамзапису твору "Реве та стогне Дніпр широкий" у виконанні капели бандуристів. » ;;;

;;;Вслухайтесь в музику. Як вона звучить?

;;;;;;;Яка за характером? ;;;;;;;;(горда, неспокійна, простора, насичена, велична)

б). Робота над образами твору.

Зачитайте І строфу вірша. Які образи присутні? ;;;;(Дніпро, вітер, верби, хвилі).

Зачитайте II строфу вірша. Які образи присутні? ;;;(місяць, хмари).

Зачитайте III строфу вірша. Які образи можливо побачити, а які почути?

Які кольори допоможуть передати настрій твору?

Шевченко малював свої твори вуглинкою, а ми будемо малювати спочатку невидимим пензликом - свічечкою, а потім широким пензликом.

а). Виконання роботи.

*Як розташовуємо папір?

*Що будемо малювати першим?

*Що темніше небо чи земля?

г). Слухання музичного інструменту.

;;;;;;;Щоб вам легше було передати образи твору, його характер, Аня вам буде допоморати разом зі скрипкою.

X. Підведення підсумків уроку з образотворчого мистецтва

а). Демонстрація кращих робіт;;;(по одній з кожної групи);

» ;;;Я, гадаю, Шевченко був би задоволений вашою роботою, а от зараз я запрошую до маленької художньої виставки творів Шевченка - художника.

б). Демонстрація репродукцій Шевченка.

I;;;;;;;період творчості. ;;;Малюнки, виконані в дитинстві та картини, створені під час навчання в Петербурзі.

II;;;;;;період -;;;;;;;;Серія "Живописна Україна", "Циганка - ворожка".

Катерина, у Києві,в Корсуні, у Черкасах, дари в Чигирині, діти Рєпніних.

/// період -;;;;На засланні. Казахські діти.

Порівняння з віршами за характерними рисами записаними на дошці.

в). Розповідь про подорож по Україні після повернення з Петербурга.

;;;;Знаходячись далеко від України Шевченко завжди дуже сумував за Батьківщиною. І лише після;;14 років чужини, у травні 1843 року йому вдалося повернутися на Україну. Повернувшись поет мандрує по містах і селах Полтавщини, Катеринославщини, Київщини. У вересні Шевченко об"їхав місця, пов"язані з історією Запоріжської Січі, побував на острові Хортиця, на території сучасного Нікополя, Марганця.

;;;;Давайте, діти, звернемось до нашого проекту, нашої карти і пригадаємо, які ж саме Січі козацькі і де були розташовані на території нашої області. От і визначимо за допомогою ось цієї стрічечки шлях - подорож Шевченка. Розпочав він з Черкащини, відвідав Верхньодніпровськ, Катеринослав, Олександрівськ, Покровське.

;;Поет на власні очі побачив місяця, якого він оспівував у своїх творах. Під час подорожі він не розлучався з альбомом і зробив десятки малюнків, але збереглися лише декілька. А ось цей (демонстрація картини) знаходиться в музеї Дніпропетровська.

г). Вправа "Мікрофон ".

Як ви гадаєте, діти, чи здійснилася мрія маленького Тарасика?

Які риси характеру проявив він для досягнення своєї мрії?

Чи вважаєте ці риси потрібними вам?

А чи варто нам про це говорити, читати, адже це мрія однієї людини, а у кожного - є свої?

Обговоріть це питання в групах і висловіть свої аргументи з допомогою мікрофону.

Якщо "ЗА" - то чому? ;;;якщо "ПРОТИ" - то чому?.

XI. Підведення підсумків уроку.

;;;;Мені було дуже приємно працювати, бо ви з увагою віднеслись до мрій Тараса Шевченка, а значить і свої мрії зможете втілить в життя.

;;;;Вдома прочитаєте ще раз твір "Біла ніч" і розповісте батькам про те, як з"явився малюнок, який ви намалювали на уроці до цього твору.

Тема: "Я буду, буду таки малярем!"

Понравилось? Отблагодарите, пожалуйста, нас! Для Вас это бесплатно, а нам - большая помощь! Добавьте наш сайт в свою социальную сеть:

Легло костьми

Ученик. Тарас Григорьевич Шевченко - непримиримый борец против любого притеснения человека человеком, поэт-гуманист, глубоко народный поэт. Писать стихотворения начал еще до освобождения из крепостничества, потому что до 24-х годов был крепостным. В 1840 г. вышел первый поэтический сборник Тараса Шевченко «Кобзарь». Самим названием автор пытался показать, что он выступает певцом народа, его стремлений, надежд, мечтаний о лучшей судьбе. «Кобзарь» в 1840 г. проникнут стихийным протестом против той несправедливости, которая существовала в Украине. С большой любви поэта к Украине, к своему народу выросла правдивая, неповторимая поэзия «Кобзаря»

Блуждают люди; повысыхали
А материнских горячих слез!

В символическом образе Прометея показал несокрушимость народов царской России, а в образе орла-хищника - царизм, который людей «карает» и пьет кровь трудовиков.

Ученик. Беспощадную критику русского «темного царства» дал Шевченко в поэме «Кавказ» (в 1845 г.), где изобразил борьбу, которую вела Россия в 1843-1859 гг. с черкесами. Эта борьба со свободолюбивыми жителями Кавказа была долгой, затяжной и с огромными обоюдными жертвами. Автор показывает огромные страдания, трагедию народа, трагедию войска, посланного царизмом завоевывать Кавказ:

Это, тот Первый
С детьми и внучками, утопить
Встречает…

Не умирает душа наша
Всех императоров бы хватило
Вдову - сиротину.
И детишек своих ведут.

Накралися!

Я так ее, я так люблю

Страницы: 1 2

Долго ли в том мире
Людей муштруемых немало
Мою Украину бедную

Встанет Украина и развеет тьму неволи

Т.Г. Шевченко видел и понял, как тяжело Украине, какую несправедливость причинил ей русский царизм и украинские господа: Ободранная, сиротой Над Днепром, Тяжело - трудно сироте. А никто не видит - Только враг, который смеется…

Беленькие дома, свалились
Ученик. Большое народное горе, нищету и народную несправедливость увидел Т. Шевченко, когда он после освобождения из крепостничества посетил Украину.

При ней душу погублю!

Сады зелени, сгнили

Тематичний урок на тему:

«Тарас Шевченко – великий син свого народу»

Мета уроку:

Ø поглибити знання учнів про особистість Тараса Шевченка та його роль в історії;

Ø розкрити неосяжність його таланту;

Ø показати неповторність його творчої спадщини;

Ø розкрити образ митця як людинимогутньої волі та незламного духу;

Ø формувати громадянськість, почуття національної самосвідомості школярів, толерантність, власний погляд на окреслену проблему;

Ø виховувати любов до рідної землі й повагу до її історії;

Ø осмислити роль своєї національної спільності серед інших спільностей, місце національної культури серед інших культур.

Основні навички: після уроку учні зможуть:

F показати велич постаті Тараса Шевченка;

F оцінити його діяльність з позицій захисту інтересів українського народу;

F розвинути вміння аналізувати події і факти, співставляти їх, визначати їхні причини та наслідки;

F набути навичок участі у дискусії, визначенні та аргументуванні своєї позиції, аналізі історичної ситуації.

Обладнання до уроку:

§ портрет Т. Г. Шевченка, вишитий рушник, букет із колосся та калини;

§ «Кобзар» та виставка творів художньої літератури про життя і творчість Т. Шевченка.

§ Цитати його творів.

Епіграф до уроку:

Зростає покоління молоде,

Нові вогні горять на небокраї,

Та в далеч з наймолодшими іде

Пророк зорі, що землю всю осяє.

М. Рильський

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань учнів

Уч и т е ль . Діти, скажіть, будь ласка, чи знають у ваших родинах вір­ші Т. Г. Шевченка?Які? Чи люблять їх? За що? Чи є у ваших оселях порт­рети Т. Г. Шевченка?

— А які вірші Тараса Григоровича ви пам’ятаєте?

III. Повідомлення теми, завдань уроку

Учитель. На цьому уроці, тема якого «Тарас Шевченко- великий син свого народу», ви поглибите свої знання про дитинство і життєвий шляхвеликого Кобзаря, неповторність його творчої спадщини , ознайоми­тесь зі збіркою поетичних творів «Кобзар», пригадаєте поезії, які вам найбільше подобаються. (Читає епіграф.)

— Як ви розумієте цей вислів? (Відповідь учнів.)

IV. Опрацювання навчального матеріалу

Вступ.

9 березня виповнюється 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – поета, художника, мислителя, палкого патріота України. Сьогодні на уроці ми з вами звернемося до спадщини Великого Кобзаря, людини, яка стала для України заповітною думою, безсмертною піснею.

Звучить мелодія «Реве та стогне Дніпр широкий». В міру стишення мелодії учениця декламує уривок з поеми «Причинна»

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива…

Слова вчителя:

З цих слів розпочинається книга «Кобзар» великого Тараса. З цих слів йде початок Шевченка, як поета. Такі прості, доступні і водночас геніальні рядки стали і відомою піснею, котру без перебільшення можна назвати народною, вони стали символом України у Європі і у всьому світі.

Тарас є взірцем для нас, його безцінний «Кобзар» є для нас і буквариком, є він і пісенником, є підручником з української минувшини, є народознавчою енциклопедією, підручником з етики.

І цей тематичний урокми сьогодніприсвячуємо генію українського народу, великому патріоту України, її славетному сину, її Пророку.

Пошана і вдячність наповнює серця усього людства, бо Тарас Григорович – не тільки співець України, він поет на всі часи, на всі віки для всіх людей на землі. Ми гордимося тим, що він – українець іми прагнемо бути достойними його нащадками.

Він був сином мужика –

і став володарем в царстві духа.

Він був кріпаком –

і став велетнем у царстві людської культури.

Він був самоуком – і вказав нові,

світлі і вільні шляхи професорам

і книжним ученим.

І.Франко

Тарас Григорович Шевченко – велика та невмируща слава українського народу. В його особі український народ ніби злив свої найкращі духовні сили й обрав його співцем своєї історичної слави і соціальної недолі, власних сподівань і прагнень.

Учень читає вірш Л. Храпливої

До мене сьогодні всміхнувся Шевченко

З картини, що там на стіні.

Читає пісні його залюбки ненька,

Розказував батько мені:

А виріс — великий дав дар:

Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни,

Цю книгу, що зветься "Кобзар".

Як книгу святу берегли ми завзято,

З собою забрали у світ,

Як слово Тараса завжди зберігати,

Великий усім заповіт.

Буду й я любити Вкраїну рідненьку,

То може й мені ще не раз

З картини ласкаво всміхнеться Шевченко,

Наш Батько, великий Тарас.

Слова учителя:

Тарас Шевченко мав багато уподобань. Володів, окрім української мови, ще польською та російською, вивчав французьку, латину.

Він був чудовим художником, читав багато літературних творів, відвідував театр та оперу. Поте ми знаємо з вами, що його життєвий шлях був дуже важким. Із прожитих 47 літ він 24 роки був кріпаком, 10 років провів у засланні, у військовій муштрі, 3 з гаком роки поет провів під постійним наглядом поліції. І лише 9 років – він прожив вільною людиною. Все життя його – то важкий труд, де було так мало місця для щастя.

Давайте пригадаємо, які ви вивчили твори Шевченка?

Запис на дошці допоможе вам.

Зацвілавечірняя

Всталавесна чорну землю

Світаєу лузі червона калина

Зоре моякрай неба палає

(Один учень з кожної групи з’єднує слова).

V. Презентація проекту «Тарас Шевченко – великий син свого народу»

Біографи: « Життя коротке, але знамените»

9 березня 1814 р. народився Тарас Григорович Шевченко в селі Моринцях на Черкащині в родині селянина-кріпака. У сусідньому селі Кирилівці проминули дитячі роки майбутнього поета.

Рано залишився сиротою.

Перша освіта у сільського дяка; виявив великий хист до малювання і складання віршів.

1831 р. – переїхав з паном Енгельгардтом до Петербурга, де навчався в майстра-живописця Василя Ширяєва;

1838 р. Т. Шевченка викуплено з кріпацтва завдяки відомим художникам Івану Сошенку, Карлу Брюллову, Олексію Венеціанову, поету Євгену Гребінці (гроші виручено за продаж створеного К. Брюлловим портрета В. Жуковського).

Т. Шевченко вільний слухач Академії мистецтв у Петербурзі.

1840 р. вийшла перша збірка поезій Т. Шевченка «Кобзар», яка розпочала новий етап в історії української літератури.

1841 р. – окремим виданням видруковано поему «Гайдамаки».

1843, 1845 рр. у складі археографічної комісії Шевченко відвідує Україну. 1843 р. опубліковано драму «Назар Стодоля».

1844 р. поема «Сон».

1844 р. – окремими книжками вийшли поема «Гайдамаки», і поема російською мовою «Тризна».

1845 р. опубліковано твори «Кавказ», «Наймичка».

1845 р. – після закінчення академії повернувся в Україну, увійшов до таємної політичної організації Кирило-Мефодіївського товариства.

Опубліковано послання «І мертвим, і живим…», вірші «Заповіт»(перекладено 100 мовами), «Минають дні, минають ночі…», історичні твори «Великий льох», «Холодний Яр»; видав альбом «Живописна Україна».

1847 р. при арешті Шевченка до рук жандармів потрапила рукописна збірка «Три літа», підготовлена поетом до друку. У неї увійшли такі твори: «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…», «Єретик» і десятки поезій. До 1905 р. ця збірка пролежала в жандармських архівах. Лише окремі поезії збірки, що випадково залишилися в приватних руках, поширювалися в Україні.

1847 1857 рр. за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та за написання гостросоціальних віршів Шевченко був засланий рядовим солдатом до Орської фортеці, а згодом – в Оренбург та Новопетровське укріплення.

1848 р. – брав участь в Аральській експедиції, під час якої створив серію живописних полотен, написав поеми «Княжна», «Варнак», «Москалева криниця» та ін., вірші «І виріс я на чужині…», «Якби ви знали, паничі…», «У нашім раї на землі…» тощо.

1857 р. П. Куліш опублікував поему «Наймичка» без Імені автора.

1858 р. повернення до Петербурга.

1859 р. подорож в Україну.

1860 р. одержав звання академіка-гравера. Цього ж року побачило світ нове видання «Кобзаря».

10 березня 1861 р. – помер Т. Г. Шевченко в Петербурзі.

22 травня 1861 р. – перепохований у Каневі на Чернечій (нині Тарасовій) горі. Огляд творчості

Т. Шевченко залишив по собі збірку поезій «Кобзар», 9 повістей (із 20-ти задуманих), п’єсу «Назар Стодоля», декілька уривків інших драматичних творів, щоденник, листи.

В історії української літератури, попри чисельні розвідки, Шевченко був і залишається непрочитаним. У його творчості відобразилися літературні стилі та епохи – від романтизму, просвітництва, реалізму – до постмодерну. Тривалий час дослідники майже не приділяли уваги записам Шевченка, які він розпочав за півтора місяця до звільнення із заслання, тобто 12 червня 1857 р., і вів їх до 13 липня 1858 р. Традиційно ці записи називають «Щоденник».

«Журнал», або Щоденник, є не лише безцінним джерелом відомос­тей про життя й оточення поета, про його суспільно-політичні, філософ­ські та художні погляди, про його ставлення до явищ літератури, мис­тецтва, історії, суспільного життя тощо. Це твір Шевченкової мемуар­ної прози, який подає «надзвичайно влучний автопортрет поета і люди­ни» і разом з тим є ключем до творчості Шевченка.

Мистецтвознавці: «Шевченко – художник»

Вчитель : Тарас Григорович Шевченко, як художник займає одне із найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Шевченко був одним із перших художників, які прокладали новий реалістичний напрям, основоположник критичного реалізму в українському мистецтві.

Учні Загальновідомо, що Шевченко був одним із зачинателів і першим видатним майстром офорту у вітчизняному мистецтві. Сам він прекрасно володів усіма відомими тоді засобами графічного зображення.

Якщо перші літературні спроби припадають на 1836-1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою «Погруддя жінки» або «Жіноча голівка» датований самим автором ще 1830 році. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника. Звільнення дало право Шевченку вступити до Академії мистецтв. Він став одним з найулюбленіших учнів Брюллова, Тарас переходить з класу в клас в числі кращих учнів. У малярстві він робить дедалі помітніші успіхи. За час навчання в академії його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори. Тарас мріяв поїхати в казкову Італію, щоб познайомитися із всесвітньо відомими шедеврами малярства, скульптури і архітектури. Та Академія послала іншого, а власних коштів на таку подорож у Шевченка, звісно, не було. Друга заповітна мрія – повернутись назавжди в Україну.

У 1843 році Тарас Григорович нарешті приїхав в Україну. Під час подорожі любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин. Уміння інтерпретатора історії Шевченко виявив у трьох офортах серії «Живописна Україна» – «Дари в Чигирині 1649 року», «Судня рада» і «Старости», на яких відображено історичні місця, побут і природу країни. Повертаючись в Петербург, він завершує навчання в Академії, видає на власні кошти і поширює альбом під назвою «Живописна Україна».

Велике місце в Шевченковому доробку належить портретам. Він почав працювати над ними ще кріпаком. В Академії продовжував роботу в цій галузі. Незабаром він стає одним з відомих і популярних портретистів...

Вагомими були досягнення Шевченка в галузі малярського і графічного портрета. Він виконав близько 150 творів цього жанру, половина яких створена ще до заслання. У них відчувається романтична концепція людини, яка наприкінці XVIII ст. і в першій половині XIX ст. переважала у творчості багатьох європейських художників.

Шевченко уподобав акварельний малюнок ще в доакадемічний період свого життя, маючи в ньому певні навички, а можливо, і перші здобутки.

Шевченко взяв для себе чимало корисного від російської портретної школи.

Одним з вершин його пошуків сепія «Казашка Катя» (1856-1857), в якій дано типовий образ дівчини в момент прозріння, усвідомлення себе як представниці свого народу.

Особливе місце в портретній творчості Шевченка посідають автопортрети, в яких він відобразив себе у різні порижиття, в різних настроях і переживаннях.

Іншими жанрами образотворчого мистецтва, в яких доробок Шевченка був досить вагомим, є історична композиція та ілюстрація до творів вітчизняної світової класики.

Доробок Шевченка – величезне досягнення всієї української художньої культури.

1840 рік, олія

1843 рік, олія

Мовознавці: «Значення творчостіШевченка для розвитку української літературної мови»

Вчитель. Шевченко відіграв важливу роль у розвитку української літературної мови. Він установив ту структуру української літературної мови, яка збереглась у всьому істотному як основа сучасної мови, тобто розвинув і утвердив певний склад словника і граматичний лад української мови, які стали нормою і зразком для письменників, преси, театру тощо.

Учень. Попередники Шевченка в українській літературі, починаючи з Котляревського використовували в своїх творах живу народну українську мову, а також скарби усної народної творчості, але це використання було ще обмеженим, відповідно до не досить широких тем і літературного стилю цих письменників. Крім того, вони ще не позбулися діалектних, вузькомісцевих елементів.

Норми української літературної мови, створені на народній основі, дала поезія Шевченка. Основні мовні джерела великий народний поет черпав із скарбів фольклору і живої розмовної мови. Він відібрав від загальнонародної мови все найбільш істотне і яскраве і розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова.

Сміливо ввів у свої твори для передачі філософських, політичних, літературних та інших понять книжні слова і вирази, слов’янізми. А також слова іншомовного походження для створення відповідного історичного або місцевого колориту.

Мова його стала зразком для наступних українських письменників.

Літературознавці: «Спогади про Шевченка» (презентує група літературознавців) 6хв.

І.Я. Франко: «Могучий дух, котрим він натхнув нашу літературу, не перестав віяти і досі, і нема українського поета і писателя пізнішої доби, котрий би вільний був від впливу того духа. Ідеї, порушені Шевченком або положені ним в основу творів поетичних, остаються живі й досі і довго ще не перестануть бути провідними ідеями української літератури… Шевченко, як усі генії, в многих поглядах випередив суспільність, для якої писав».

О.І. Білецький: «Шевченко прийшов в українську літературу тоді, коли чаша народного терпіння переповнилась вщерть. Неорганізований народний протест, не виявлений до кінця народний гнів збирався над Російською імперією як грандіозна хмара, що насувається, наливаючись свинцем... Але раптом лунає перший удар грому, перший розряд електрики, що зібралася в повітрі. Таким ударом в 30-х - 40-х рр. ХІХ ст. стала поезія Шевченка».

П.Г. Тичина: «Французький письменник Меріме говорив про Тургенєва, що той двадцяттю двома пострілами своїх оповідань «Записок охотника» бив по рабству, яке гнітило його країну. О! яким же числом можна зчислити постріли Тараса Шевченка? Взяти хоч би такі його твори, як «Катерина», «Заповіт», як «Гайдамаки», «Сон». Та він же стріляв в кріпосне право і у винуватців цього рабства – в царів і панів – буквально кожним твором, буквально кожним рядком своїм поетичним».

«Будемо ж вчитися у Тараса Шевченка любити нашу славну Вітчизну».

«Ненависть до ворогів повинна бути в нас нещадна, як нещадна вона була і в Шевченка. Націоналістичним перекрученням творчості Шевченка ми повинні давати непримиренну відсіч. Від Шевченка повинні ми взяти те, без чого ми, письменники, поети, дихати не можемо: а саме – і політичну поезію, і лірику, і сатиру, і антирелігійні стріли «Кобзаря», і багато ще чого іншого. Цінуймо ж спадщину Шевченка! Учімося у нього!».

М.І. Костомаров: «Гаряче любив він українську народність, але понад усе співчував долі простого народу, і улюбленими його мріями були думки про свободу цього народу від поміщицького гніту».

М.О. Добролюбов: «Він вийшов з народу, жив з народом, і не тільки думкою, але й обставинами життя був з ним міцно і кровно зв’язаний».

«Він – поет цілком народний, такий, якого ми не можемо вказати у себе. Навіть Кольцов не йде з ним в порівняння, тому що складом своїх думок і навіть своїми прагненнями іноді віддаляється від народу. У Шевченка, навпаки, все коло його дум і співчуттів перебуває в цілковитій відповідності із змістом і ладом народного життя».

В.П. Острогорський: «Шевченко зумів в житті вітчизни віднайти загальнолюдські мотиви, які роблять поета зрозумілим і дорогим для кожного, незалежно від його національності… Кожна нація вважала б за найбільшу для себе честь назвати такого поета своїм».

Рене Депестр: «Шевченко з його сонячним темпераментом – це такий вогонь, який кидає свої відблиски на всі народи, що борються за справедливість і красу. Треба ширше відчиняти всі вікна й двері поетичному вітру Шевченка, що лине з берегів Дніпра. Для Куби, для Гаїті, для всієї Латинської Америки познайомитися з Шевченком, прилучити його до свого щоденного життя – це значить сприяти ще буйнішому розквіту нашої весни».

А. Церетелі: «Признаюсь, я перший раз зрозумів з його слів, як треба любити батьківщину і свій народ».

П. Грабовський: «По силі і глибині ліризму, по художній яскравості і красі образів, по чарівній принадності і мелодійності вірша Шевченко стоїть поряд з найвидатнішими поетами слов’янського світу – Пушкіним і Міцкевичем…».

Абдільда Тажибаєв: «Тараса ми любимо ще й тому, що він, як професіонал-художник, за час заслання в Казахстані зробив десятки чудових малюнків з життя казахського аулу того часу, в яких зображував винятково непривабливе, тяжке життя бідняків і батраків. Ці роботи поета роблять його справжнім Рембрандтом, основоположником національного живописного казахського мистецтва».

Г.В. Плеханов: «Про поетичний талант Шевченка може бути тільки одна думка: покійний Тарас Григорович належить до числа найбільш народних поетів, яких тільки знає всесвітня історія літератури».